ІСТОРІЯ ШКОЛИ

 

Презентований матеріал є результатом краєзнавчої роботи декількох поколінь учнів Іванчуківської школи. Група працює над збором і систематизацією матеріалу з історії Іванчуківської сільської ради з метою видання у світ книги

Іванчуківська школа

В 1913 р. в с. Іванчуківка мешкало 647 чол., з них дітей шкільного віку – 59. В 1900 р. в селі школи не було. Діти селян не навчались в школі. В 1902 р. в селі була збудована земська школа, працював в ній один вчитель – Бекман Варвара Никонорівна, яка навчала 70 дітей.

Щодо відкриття школи в Іванчуківці слід констатувати той факт, що вона була збудована в 1905 році. Школа перебувала у віданні Ізюмської повітової земської управи. Школа була змішаного типу (хлопчики і дівчатка навчалися разом). Кількість учнів можна прослідкувати в таблиці:

Рік

Кількість учнів на 31 грудня    

Всього    

Закінчило курс

Знов поступило

хлопчиків

дівчаток

хлопчиків   

дівчаток    

хлопчиків  

дівчаток  

1913

27

28

55

5

5

9

11

1914

29

29

58

4

2

10

15

1915

27

38

65

4

2

12

18

Також у звітах Ізюмської повітової земської управи міститься інформація про вчителя, що працював в школі. Це була Анна Дмитрівна Трембач, яка закінчила середню прогімназію (договір про працевлаштування укладено 10 листопада 1893 р.), а такий предмет як «Закон Божий» викладав – отець В. Базилевич, опікуном був Т.І. Скляров.

В 1913 р. при школі було відкрито бібліотеку, яка в 1914 р. на жаль не функціонувала. Нам вдалося віднайти дані про роботу бібліотеки в 1915 р.:

  • Книг в бібліотеці – 324
  • Читачів – 81
  • Число видач – 202
  • Робочих днів – 19
  • Читачів:
    • До 13 р. – 50
    • 13-17 р.р. – 22
    • 17-50 р.р. – 7
    • Старших 50 р. – 2
  • Учнів – 37
  • Колишніх учнів – 24
  • Закінчивших початкову школу – 17
  • Закінчивших інші заклади – 1
  • Без освіти – 2

Також для бібліотеки повітова земська управа виписувала журнали «Южный край», «Хлибороб». Досить цікавими є дані про витрати на ремонт приміщень і закупівлі літератури. Так, в 1915 р. на поточний ремонт приміщення школи було виділено з бюджету повітової земської управи 81 крб., а на закупівлю книг всього було витрачено 61 крб. 70 коп. (Видано посібників на суму – 95 коп., підручників – 30 крб. 90 коп., учнівського приладдя – 32 крб. 25 коп.).

До війни жителі с. Іванчуківки жили багато і культурно.

Школа була в районі пам’ятника, учнів було чоловік 80, навчались в дві зміни.

Вчителі: Бекман – італієць, Реко-Григоренко Петро Васильович, Рослак Евдокія Олексіївна.

Перед війною директором школи був Гришинський Володимир Петрович, працювала також Гришинська Паша Гордіївна, і її сестра Файфер Уляна Гордіївна.

У 1976 р. в селі почала діяти нова школа, в 1-11 класах якої станом на 1 вересня 2010 р. навчалося 62 учня.

Першим директором нової школи став ІВАНЧУК ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ, він був директором школи до 2000 р., коли пішов на пенсію. Потім директором школи було призначено Скрипник Надію Іванівну.

У 1962 р. було збудовано приміщення для сільської бібліотеки. Якщо в 1967 р. книжковий фонд бібліотеки складав 84 тис. книжок, то сьогодні – майже 120 тис, хоча в останній час фонд майже не поповнюється (бібліотекар Іванова Тетяна Андріївна). В 1970 р. збудовано приміщення клубу на 250 місць. Завідуючим клубом працює Чухлій Олександр Тимофійович.

В Іванчуківській школі велика увага приділяється краєзнавчій роботі. Почала серйозно займатися цією проблемою вчитель історії та географії, нині пенсіонерка, а в минулому учасниця Великої Вітчизняної війни КАМАНЦЕВА ГАЛИНА АНТОНІВНА. Учні школи організували пошуковий клуб «Глобус». Учні розшукали родичів тих, хто загинув в роки війни, проводились зустрічі з ветеранами, брали у них інтерв’ю, спілкувалися з людьми, які пам’ятали події Жовтневої революції, громадянської війни, створення колгоспів в селі, учні зустрічалися з передовиками виробництва, кращими людьми села, вели переписку з видатними людьми не тільки села, а й Ізюмщини. Проводились екскурсії рідним краєм. Коли в 1976 р. Галина Антонівна пішла на пенсію, її роботу продовжила вчителька історії та географії ДРИГВАЛЬ ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА та бібліотекарь ІВАНЧУК ЛЮБОВ ПЕТРІВНА.

У школи добрі стосунки з товариством «Золота нива», яке очолює Валерій Леонідович Вергун, та НВО «Сільхозтехніка» директором якого є Лисенко Олексій Михайлович.

О.М. Лисенко та В.Л. Вергун приймають активну участь в житті школи. Наші учні працюють на цих підприємствах: в «Золотій ниві» займались прополкою соняшника, в НВО «Сільхозтехніка» деякі наші учні отримали трудові книжки.

А на свято, присвячене 25-річчю школи, самими дорогими гостями були Лисенко Олексій Михайлович та Вергун Валерій Леонідович, вони подарували цінні дарунки.

Новопавліська початкова школа

Директором школи був Бутенко Петро Григорович, який мешкав разом зі своєю родиною в селі Новопавлівка. Школа була відкрита приблизно в 1960 р. Директор навчав всі 4 класи


 

На фотокартці зображено 4 класи

4 клас – Пересічанська Олена Григоріївна, Войтко Любов Федорівна, Коритний Володимир Іванович

Червонополянська початкова школа

Учні Червонополянської початкової школи (довоєнна фотокартка)

Після Революції була збудована школа в с. Червона Поляна на місці панських маєтків.

Вчителем було призначено Куценко Олену Олександрівну. Вона була членом комуністичної партії, у 1939 р. отримала Орден Леніна (одна з найвищих урядових нагород СРСР і той факт, що сільський вчитель отримав таку нагороду говориться про рівень праці і відношення до своєї роботи – ком. В.П. Владикін).

Куценко Олена Олександрівна вела одночасно два класи. Дівчата і хлопці мали бути підстрижені «налисо». Зошити і книжки були обгорнуті. Писали перами «Піонер». Якщо діти були не слухняні, то вчителька їх карала – відбирала книжки, а батьки учнів їх лаяли або били, якщо вони приходили додому без книг. (Досить цікава система – ком. В.П. Владикін).

Під час війни село було спалено, але школа уціліла. Там зимували жителі села, хати яких було спалено. Тобто, школа продовжувала своє існування і під час війни.

В 70-ті р.р. було прислано ще нову вчительку Луїзу Мусіївну (прізвище не відоме – ком. В.П. Владикін), але вже в 1973 р. школу було закрито у зв’язку з малою кількістю учнів. З цього часу діти з с. Червона Поляна ходять на навчання до Іванчуківської ЗОШ. В 2010-2011 н.р. в школі навчалась одна дитина з села Червона Поляна.

Розповідь ДРИГВАЛЯ МИХАЙЛА ФЕДОРОВИЧА. 1928 року народження, учня Червонополянської початкової школи, мешканець с. Червона Поляна, записала випускниця Іванчуківської ЗОШ I-III ступенів (2010 р) Бурлака Марія Юріївна

Клуб інтернаціональної дружби «Глобус»

В Іванчуківській школі велика увага приділялася краєзнавчій роботі. Цією роботою займалася вчитель географії, учасник Вітчизняної війни Каманцева Галина Антонівна до виходу на заслужений відпочинок. А продовжила цю справу з 1976 р. Дригваль Людмила Миколаївна, вчитель географії та історії. Людмила Миколаївна з учнями організувала пошуковий клуб інтернаціональної дружби «Глобус». Учні займалися пошуком родичів, які загинули в роки війни і поховані в братській могилі с. Іванчуківка, проводились зустрічі з учасниками бойових дій: Згурським Миколою Івановичем, Федорякою Петром Максимовичем, Лукієнко Поліною Михайлівною, Камапцевою Галиною Анатолівною, Матяш Григорієм Івановичем брали інтерв’ю, оформляли анкети, збирали фото та газетні матеріали. Незабутніми були зустрічі: Студенським Павлом Івановичем, людиною, яка бачила В.І. Леніна, з Ряховою Ніною Денисівною – в’язнем концтабору «Освенціум», з Темофієнком Олександром Ілларіоновичем – командир партизанського загону, який діяв на території с. Іванчуківка. Проводились зустрічі з передовиками виробництва, колгоспу, з кращими людьми села. Вели секретну переписку з гідами Білорусії, Молдавії, з рідними загиблих воїнів, похованих в братській могилі с. Іванчуківки: Авескулови, Альмен, Сафонова та інші. Збирали матеріали, листувалися та оформляли альбом про людей, які нагороджені орденами Леніна: Кремінь В.Ю.- директор Червонооскільської школи, Мирошниченко Г.Д. бригадир селища Червоний Оскіл, доярка – Волкова М., та інші. Проводили екскурсії: на цукровий завод с. Савинці; заготзерно с. Закомельське; місцевий агрохім-комплекс; в краєзнавчі музеї м. Ізюма та м. Харкова.

Іванчук Любов Петрівна
 Компьютерна верстка: Мантула Катерина Анатоліївна (учениця Іванчуківської ЗОШ).